Вчителям всесвітньої літератури

Тема роботи:  Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри,галереї тощо).

                          Провідні музеї світу (Лувр, Дрезденська галерея, Ермітаж тощо). Провідні музеї

                           світу (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ерміаж тощо). Віртуальна подорож

                          провідними музеями світу.

                         

  Автор :           Музика Тамара Олександрівна, вища категорія, старший

                          вчитель російської мови і літератури

                          Новобогданівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

                          Мелітопольський район,  Запорізька область.

                                                      Анотація

    Збереження культурної спадщини людства  є обов'язковою умовою існування та розвитку людської цивілізації. Традиційно заходи охорони культурної спадщини були винятково сферою внутрішньо-правової діяльності держав. Усвідомлення міжнародним співтовариством виключної важливості цих аспектів життєдіяльності людини сприяє тому, що захист та збереження  культурних цінностей  поступово стає предметом міжнародно-правового регулювання. Перші спеціальні норми міжнародного права у сфері охорони культурної спадщини регламентували питання захисту об’єктів культури лише під час збройних конфліктів, а саме це – Договір про захист художніх і наукових закладів та історичних пам’яток 1935 р. (відомий як Пакт Реріха), Конвенція ЮНЕСКО про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р. та ін  У 1972 році ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Свесвітньої культурної  спадщини (вступила в силу в 1975 році). Ратифікували конвенцію на початку 1992 року 123  країни-члени  ООН.  У травнi 1995 року  був створений i   науково-дослiдний інститут України  пам'яткоохоронних  дослiджень  з метою вдосконалення пам'яткоохоронної справи, впровадження сучасних методiв вивчення та дослiдження об'єктiв культурної спадщини. Видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання усього людства – є світовою  спа́дщиною  ЮНЕСКО.  Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО. Станом на 2006 рік у списку Світової спадщини знаходилося 830 об'єктів (зокрема 644 культурних, 162 природних і 24 змішаних) з 138 країн. Окремі архітектурні споруди і ансамблі — Акрополь , собори в Ам'єні і Шартрі, історичний центр Варшави (Польща), Московський  Кремль і Червона площа (Росія) та інші міста — Бразилія, Венеція,  та ін.  До Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО включено Софійський собор з ансамблем монастирських споруд та Києво-Печерську лавру у місті Києві, а також історичний центр міста Львова. До попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено також комплекс Ханського палацу Державного історико-культурного заповідника в місті Бахчисараї. Держави, на території  яких розташовані об'єкти Світової спадщини, беруть на себе зобов'язання по їх збереженню. Але й в мирний час внаслідок дії багатьох факторів пам’ятки культури піддаються загрозі пошкодження, руйнування та знищення. У справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей підписано угоди між урядами України і Республіки Польща, Угорської Республіки , Німеччиною та ін. Важливою умовою програми є передача спадщини, що повертається, на постійне  зберігання до музейних, бібліотечних, архівних фондів країн. Кожна країна  успадкувала від минулого творіння цивілізації, достойні збереження для нащадків,- музеї, бібліотеки, театри, галереї тощо. У них матеріалізована історія  народу, його творчість, боротьба за краще майбутнє. Вони є свідками економічного, суспільно-політичного, науково-технічного й культурного розвитку  людства. Кожний з цих пам’яток має вагоме  значення для всіх мешканців нашої планети. Цю спадщину ми зобов`язані берегти, розумно використовувати, примножувати і як естафету передавати дітям та онукам. Це ж бо свідчення вагомості нашого внеску до скарбниці світової цивілізації. Яка ж спадщина дісталась нам, людям ХХІ сторіччя? Про це ми дізнаємось з віртуальної  подорожі видатними пам’ятками давнини.

Мета проекту:

Формування  загальної  культури  учнів , гуманних, естетичних і моральних  якостей, виховувати шанобливе ставлення до всесвітньої спадщини людства через залучення до світу театрів, бібліотек, музеїв, галерей тощо.

Компетентності , які  формує проект:

-          у  сфері  самостійної  діятельності;

-          у засвоєнні способів  набуття  знань  з  різних  джерел інформації;

-          у роботі в пошуках і відбору  матеріалу  з різних джерел, в тому числі Інтернет;

-          навички роботи в прикладних програмах;

-          уміння структурувати і логічно будувати матеріал;

-          аналізувати , узагальнювати і робити висновки по темі;

-          поширювати свій світогляд і культурний рівень.

Задачі:

 Познайомити учнів з шедеврами світової художньої культури і важливими формами збереження і передачі майбутнім поколінням людей досвіду попередніх поколінь як важливої   комунікації в цивілізованому  процесі.
Навчити учнів класифікувати теми робіт, аналізувати відібраний матеріал про те, як людство - держави протягом всієї історії розвитку  зберігали пам’ятки давнини, розуміти роль  і значення збереження культурної спадщини в житті кожної свідомої людини.

Розвивати уміння учнів представляти комп’ютерні презентації перед аудіториєю ( само- презентація).

Оцінити рівень комунікативних компетенцій учнів.

Форми педагогічної діяльності :

Активізація знань і уваги, бесіда, робота в групах, створення учбових пізнавальних і комунікативних ситуацій.

Педагогічні технології :

Медіа освітні технології, технологія критичного мислення, технологія проектної діяльності.

На уроці та при підготовці до уроку  використовувались медіатехнології:

      -      використання ІКТ при підготовці учнями презентацій по темам художньої   

             культури - пошук інформації в Інтернеті, аналіз та відбір потрібної інформації,

           структурування інформації на слайдах презентацій;

       -     уміння учнями представити помп’ютерні презентації перед аудіториєю

             (само презентація);

-          організація комунікативної ситуації в роботі круглого столу;

-          формування комунікативних компетенцій учнів під час роботи в групах.

Основна увага звертається на розвиток  комунікативних навиків учнів. Для цього використовується : самопрезентація проектів, дискусія за круглим столом і віртуальна подорож провідними музеями світу , яка закінчується синквейном на тему: « Форми збереження культурної спадщини ».